Big black Busunsul and little white Paskualina are the best of friends. They are both very unusual dogs and they live happily in a house together. They love to play the same games and to hike in the forest. They even sleep in the same room, sometimes cuddling up together when it's very cold. But what happens when a big, beautiful succulent bone comes between them? Великий чорний БуÑунÑул Ñ– біла ПаÑкуаліна – найкращі друзі. Вони обидва – незвичайні Ñобаки Ñ– разом живуть у будинку. Вони люблÑÑ‚ÑŒ гратиÑÑ Ñƒ Ñ‚Ñ– Ñамі ігри Ñ– бігати у ліÑÑ–. Вони навіть ÑплÑÑ‚ÑŒ в одній кімнаті, чаÑто ÑкрутившиÑÑŒ разом, коли дуже холодно. Ðле що трапитьÑÑ, коли прекраÑна Ñмачна кіÑтка з`ÑвитьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ними?
When Jimmy's mother brings home a bag of five beautiful oranges, he wants to keep them all for himself. But his instinct to share with his family and friends is too strong to resist—until he has no oranges left at all! This day, Jimmy will learn a lot about the gift of generosity. Коли мама Джімі принеÑла додому Ñумку з п`Ñтьма прекраÑними апельÑинами, Джімі захотів забрати Ñ—Ñ… уÑÑ– Ñобі. Ðле його Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ із Ñвоїми рідними та друзÑми Ñ” таким непереборним, що у нього не залишаєтьÑÑ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ апельÑина! Цього Ð´Ð½Ñ Ð”Ð¶Ñ–Ð¼Ñ– навчитьÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ чого, що ÑтоÑуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ€ÑƒÐ½ÐºÑ–Ð² та щедроÑÑ‚Ñ–.
Mary wants to play with her friends Clara and Ana, but they're playing with their dolls, and Mary doesn't have a doll. Her mother suggests that she make one using wool and cotton and other things that they have around the house. So Mary makes a beautiful doll, but then she realizes: Her doll has to breathe, and how will it sneeze? What can she use for her lovely doll's nose? Мері хоче гратиÑÑ Ñ–Ð· Ñвоїми подружками Кларою та Ðнною, але вони граютьÑÑ Ñ–Ð· Ñвоїми лÑльками, а у Мері немає лÑльки. Її мама запропонувала зробити лÑльку із вовнÑних ниток та матерії, інших речей, Ñкі можна знайти вдома. Мері робить прекраÑну лÑльку, але раптом замиÑлюєтьÑÑ: Як Ñ—Ñ— лÑлька може дихати Ñ– чхати? Що вона може викориÑтати Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ñика Ñвоєї прекраÑної лÑльки?
Her really good friend has moved far away to another country. What to do now? How can they stay friends without seeing each other? They learn that there is friendship in thinking about each other, in writing to each other, in remembering each others' favorite things, but most of all: it is in the heart. Її найкращий друг переїхав жити до іншої країни. Що їй тепер робити? Як вони можуть залишитиÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ·Ñми, не бачачи один одного? Вони дізнаютьÑÑ, що Ñ–Ñнує така дружба, коли ви проÑто думаєте один про одного, пишете один одному, пам'Ñтаєте улюблені речі один одного, але найважливіше – дружба залишаєтьÑÑ Ñƒ вашому Ñерці.
Matthew wanted only one thing on Earth: a dog. He lived in a children's home, and they weren't allowed to have a real dog. The toy dog he got for Christmas was broken; the other animals he tried out as pets didn't live up to his expectations. He never ever thought about wanting a Mother or a Father - but one day, when a couple comes to adopt him - he decides to keep an open mind... Одного разу Метью захотів одну річ на Землі: Ñобаку. Він жив у дитÑчому будинку, Ñ– їм не дозволÑли мати Ñправжніх Ñобак. Іграшковий пеÑик, Ñкого він отримав на Різдво, поломавÑÑ; інші тваринки, Ñких він заводив, не виправдовували його очікувань. Він ніколи навіть не думав, щоб мати маму Ñ– тата - але одного днÑ, коли Ð¿Ð¾Ð´Ñ€ÑƒÐ¶Ð¶Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ, щоб уÑиновити його - він вирішує бути наÑторожі...
Both Mum and Dad work in offices, but it's hard for a very little boy to understand what they DO all day, and why they're SO tired when they get home and can only play for a little while. With the help of his grandmother, who takes care of him, our young narrator tries to experience their workaday world, day after day, at home in a pretend office . . . and he gets really, really tired, too. . . Мама Ñ– тато працюють в офіÑах, але Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ хлопчика дуже важко зрозуміти, що вони там РОБЛЯТЬ цілими днÑми, Ñ– чому вони ТÐКІ втомлені, коли повертаютьÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Ñ– можуть гратиÑÑ Ð· ним зовÑім мало. За допомогою Ñвоєї бабуÑÑ–, Ñка доглÑдає за ним, наш маленький оповідач намагаєтьÑÑ Ð´Ð¾Ñлідити їхній робочий доÑвід, день за днем, вдома, в уÑвному офіÑÑ–. . . Ñ– втомлюєтьÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ також. . .
Mommy, Daddy, and Dorothy's brother, Martin, all wear glasses. But not Dorothy. She knows that glasses make people see better, and she wants to see better, too. Never mind that she can see perfectly without them. She feels like an outsider in her own family, and so she draws glasses on her face and on all her toys. But when she tries on her Daddy's glasses, she gets a big surprise! Мама, тато, Ñ– Мартін – братик Дороті, уÑÑ– ноÑÑÑ‚ÑŒ окулÑри. Ðле не Дороті. Вона знає, що окулÑри допомагають людÑм краще бачити, Ñ– вона також хоче краще бачити. Ðеважливо, що вона Ñ– без окулÑрів бачить дуже добре. Вона відчуває Ñебе не такою, Ñк уÑÑ– у Ñ—Ñ— Ñім`Ñ—, Ñ– тому вона одÑгає окулÑри на Ñебе та на уÑÑ– Ñвої іграшки. Ðле коли вона одагає на Ñебе окулÑри татка, Ñ—Ñ— чекає великий Ñюрприз!
